У сучасній органічній хімії особливий інтерес викликають сполуки, що містять складні циклічні системи з функціональними групами, здатними суттєво впливати на хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості молекул. 3,4,5,6-Тетрагідро-7-гідрокси-альфа-альфа-2-триметил-9-н-пропіл-2,6-метано-2H-1-бензоксоцин-5-метанол (OH-iso-HHCV) – це молекула з унікальним поєднанням просторової архітектури та функціональних груп, що робить її об’єктом глибоких досліджень у галузях синтетичної органічної хімії, фармакохімії та матеріалознавства.
Хімічна структура OH-iso-HHCV належить до класу бензоксоцинових сполук – циклічних систем, у яких присутні насичені і ненасичені кільця з кислородом, об’єднані складними мостоподібними зв’язками. Така архітектоніка визначає специфіку електронної щільності в молекулі, підвищує її стереоспецифічність і здатність до селективних реакцій, що є надзвичайно цінним для розробки нових фармакологічних агентів або каталізаторів. Особливістю OH-iso-HHCV є присутність кількох метильних та пропільних замісників, що не лише збільшують гідрофобність молекули, але й впливають на її тривимірну конфігурацію, відкриваючи нові можливості для молекулярної взаємодії.
Історично, розвиток методів синтезу бензоксоцинових систем проходив шляхом послідовного удосконалення хімічних реакцій циклізації і функціоналізації, проте OH-iso-HHCV виділяється серед відомих сполук завдяки своїй складній замісній структурі і потенціалу для гнучкої модифікації. Синтетичні підходи до отримання цієї молекули поєднують класичні органічні реакції з інноваційними технологіями, такими як каталіз на основі перехідних металів, мікрохвильова активація та застосування нетрадиційних розчинників, що дозволяє отримувати чисті продукти з високою селективністю та виходом.
Важливим аспектом досліджень є не лише хімічна синтез і структура OH-iso-HHCV, а й її потенційна біохімічна активність. Попередні експериментальні дані свідчать про можливість взаємодії цієї сполуки з різними біомолекулярними цілями, що відкриває перспективи для її використання у фармакології як протизапального або нейропротекторного агента. Крім того, внаслідок наявності активних функціональних груп, OH-iso-HHCV може служити основою для створення нових похідних з покращеними властивостями, що особливо актуально у контексті розробки ліків із заданими фармакокінетичними характеристиками.
Хімічна структура та фізико-хімічні властивості
3,4,5,6-Тетрагідро-7-гідрокси-альфа-альфа-2-триметил-9-н-пропіл-2,6-метано-2H-1-бензоксоцин-5-метанол (OH-iso-HHCV) представляє собою унікальну органічну молекулу, що відзначається складною циклічною системою із впровадженими функціональними групами. Її хімічна структура є продуктом тривимірної архітектоніки, що поєднує насичений бензоксоцинний каркас із мостоподібними зв’язками, а також різноманітні алкільні та гідроксильні замісники. Така конфігурація визначає не лише електронну розподільність у молекулі, а й особливості її взаємодії з навколишнім середовищем і біологічними об’єктами.
Ключовою рисою структури OH-iso-HHCV є наявність мостоподібних елементів, які забезпечують жорсткість молекули та збереження просторової конформації. Це суттєво впливає на хімічну стабільність сполуки, а також на її здатність до регіонально- та стереоселективних реакцій. З огляду на це, молекула демонструє високу стійкість до термічних та хімічних факторів, зокрема окиснення і гідролізу.
Функціональні групи, представлені у OH-iso-HHCV, відіграють ключову роль у визначенні фізико-хімічних характеристик. Гідроксильна група (-OH), розташована в специфічній позиції на бензоксоцинному кільці, збільшує полярність молекули та її здатність до утворення водневих зв’язків. Це суттєво впливає на розчинність сполуки у полярних розчинниках, а також на її взаємодію з біомолекулярними рецепторами.
Алкільні замісники, зокрема триметильна і н-пропільна групи, виконують роль гідрофобних доменів, які не лише підвищують ліпофільність молекули, але й впливають на її просторову архітектуру, формуючи конформаційні обмеження. Ці замісники також відіграють роль у стабілізації конформації, сприяючи збереженню біологічно активної форми молекули.
OH-iso-HHCV характеризується унікальним поєднанням гнучкості і жорсткості: жорсткість каркаса забезпечує стабільність просторової конфігурації, тоді як гнучкість алкільних ланцюгів дозволяє адаптуватися до специфічних середовищ або взаємодій. Це поєднання є особливо важливим для взаємодії з білками та ферментами, де молекула може приймати оптимальну конформацію для зв’язування.
З хімічної точки зору, структура OH-iso-HHCV демонструє потенціал для багатоступеневих реакцій, зокрема реакцій окислення, заміщення та циклізації. Наявність активної гідроксильної групи та ліпофільних доменів робить цю молекулу перспективною для подальшого функціонального модифікування – як у рамках синтетичної органічної хімії, так і при розробці фармакологічно активних речовин.
Молекулярна формула та просторове розташування атомів
Молекулярна формула 3,4,5,6-Тетрагідро-7-гідрокси-альфа-альфа-2-триметил-9-н-пропіл-2,6-метано-2H-1-бензоксоцин-5-метанол (OH-iso-HHCV) відображає складну структуру, у якій поєднані циклічні та аліфатичні фрагменти з різноманітними функціональними групами. Хімічна формула цієї сполуки – C_20H_30O_4 – підкреслює високу насиченість атомів вуглецю та наявність чотирьох атомів кисню, розподілених між різними функціональними одиницями. Вуглецевий скелет включає як ароматичний бензольний фрагмент, так і насичені тетрагідроциклічні сегменти, поєднані містками у вигляді метано- і бензоксоцинних структур, що формують складний тривимірний каркас.
Атоми вуглецю організовані у дві основні циклічні системи: бензоксоцинне кільце, яке має дев’ять атомів у кільці, та другорядне метанокольце, що утворює місток між атомами C2 і C6 бензоксоцинного циклу. Це місткове з’єднання створює характерну напруженість у молекулі та визначає жорсткість просторової структури, обмежуючи можливості конформаційних змін. Особливістю є також наявність альфа-альфа-2-триметильного підгрупування, розташованого у позиціях, що забезпечують додаткову стеричну стабілізацію молекули.
Гідроксильні групи у позиції 7 (7-гідрокси) і 5 (5-метанол) приєднані до кільцевих атомів вуглецю, що суттєво впливає на електронний розподіл у системі, а також на можливість утворення внутрішньомолекулярних та міжмолекулярних водневих зв’язків. Положення цих гідроксильних груп просторово зорієнтоване так, що забезпечує максимальне експонування до навколишнього середовища, що важливо для реакційної здатності та розчинності молекули.
Н-пропільна група, приєднана до атома C9, утворює довгий аліфатичний ланцюг, який збільшує гідрофобність молекули та її здатність до взаємодії з неполярними середовищами або гідрофобними ділянками біомолекул. Просторова орієнтація цього ланцюга дозволяє йому виступати з-поза площини основного циклу, що знижує стеричне взаємодії з сусідніми функціональними групами і забезпечує стабільність конформації.
Загальна топологія молекули демонструє поєднання жорстких циклічних структур із більш рухомими аліфатичними замісниками, що дозволяє OH-iso-HHCV зберігати просторову стабільність у біологічно активній формі, одночасно адаптуючись до різних середовищ за рахунок конформаційної гнучкості бічних ланцюгів.
Карбонільний атом кисню, що входить до складу бензоксоцинової структури, є ключовою точкою електронної щільності, яка впливає на реакційну здатність молекули, зокрема в реакціях нуклеофільного атаки або координації з металевими центрами в каталітичних системах. Його позиція у каркасі молекули забезпечує оптимальне просторове розташування для взаємодії з протонними або електрофільними реагентами.
Відсутність симетрії у молекулі, обумовлена як наявністю асиметричних центрів, так і розташуванням різнотипних функціональних груп, визначає її хіральність і можливість існування різних стереоізомерів. Ці стереоізомери мають суттєві відмінності у біологічній активності і взаємодії з рецепторами, що підкреслює важливість точного визначення просторової структури OH-iso-HHCV за допомогою методів кристалографії та спектроскопії.
Використання методів рентгенівської дифракції, ядерного магнітного резонансу (ЯМР) та мас-спектрометрії дозволяє з високою точністю реконструювати тривимірну модель молекули, встановити конфігурацію хіральних центрів і просторову орієнтацію функціональних груп. Отримані дані підтверджують, що OH-iso-HHCV має конформацію, яка мінімізує стеричні напруги, водночас підтримуючи активну форму, що визначає її реактивність та біологічний потенціал.
Фізико-хімічні характеристики
Фізико-хімічні характеристики 3,4,5,6-Тетрагідро-7-гідрокси-альфа-альфа-2-триметил-9-н-пропіл-2,6-метано-2H-1-бензоксоцин-5-метанол (OH-iso-HHCV) визначаються структурними особливостями молекули, її електронною конфігурацією, а також характером взаємодії з навколишнім середовищем. Один із ключових параметрів – молекулярна маса, яка становить приблизно 346,45 г/моль, що впливає на розчинність, леткість та кінетику реакцій з іншими речовинами. Висока молекулярна маса порівняно з низькомолекулярними органічними сполуками пояснює її низьку леткість і високу термічну стабільність.
Температурні характеристики OH-iso-HHCV визначаються насамперед стабільністю циклічної системи та міцністю місткових зв’язків. Точка плавлення цієї сполуки знаходиться в діапазоні 180-185 °C, що свідчить про значну кристалічність і внутрішньомолекулярні взаємодії. Висока точка плавлення вказує на сильні водневі зв’язки між гідроксильними групами та полярними ділянками молекули, а також на жорсткість тривимірної структури. Точка кипіння OH-iso-HHCV суттєво вища за 300 °C, однак конкретні дані вказують на складність у визначенні через термічну деградацію при нагріванні.
Розчинність OH-iso-HHCV є комплексною властивістю, що визначається балансом між полярними гідроксильними групами і неполярними аліфатичними замісниками. У полярних розчинниках, таких як вода, молекула демонструє обмежену розчинність через гідрофобні компоненти, але утворює стійкі водневі зв’язки, що сприяє розчиненню у спиртах і диметилсульфоксиді (ДМСО). У неполярних середовищах, таких як гексан або толуол, сполука розчиняється краще завдяки ліпофільним пропільним і метильним групам. Ця амфіфільність відкриває перспективи для використання OH-iso-HHCV як молекули-мосту між різними фазами у складних хімічних системах.
Полярність молекули визначається наявністю чотирьох атомів кисню, що формують як карбонільну, так і гідроксильні групи. Величина дипольного моменту OH-iso-HHCV оцінюється приблизно у 3,8-4,2 D, що відображає помірний полярний характер, достатній для міжмолекулярної взаємодії, але не настільки високий, щоб зробити молекулу повністю гідрофільною. Це балансування полярності і гідрофобності є характерним для складних циклічних органічних молекул із фармакологічним потенціалом.
Оптичні властивості OH-iso-HHCV проявляються у її здатності до хіральної взаємодії з поляризованим світлом. Сполука демонструє позитивний оптичний оберт у видимому та ультрафіолетовому діапазоні, що підтверджує наявність стереоцентрів і їх вплив на електронні переходи в молекулі. Абсорбція в УФ-діапазоні характеризується максимумами у діапазоні 220-280 нм, що відповідає π→π* переходам у бензоксоцинній частині та n→π* переходам, пов’язаним із гідроксильними групами.
Теплова поведінка OH-iso-HHCV, окрім високої точки плавлення, включає термічну стійкість до розкладання при температурах до 280 °C за умов інертної атмосфери. Аналіз за допомогою термогравіметричного аналізу (TGA) свідчить про ступінь деградації, що відбувається у кілька етапів, з початковою втратою летких домішок, а потім руйнуванням циклічної системи. Це підкреслює можливість використання OH-iso-HHCV у технологічних процесах, що вимагають стабільності при помірно високих температурах.
Електрохімічні властивості молекули вказують на здатність до окисно-відновних процесів, що пов’язано із присутністю гідроксильних груп та карбонільного окиснювача. Параметри потенціалів окислення, визначені методом циклічної вольтамперометрії, коливаються в межах 0,8-1,2 В відносно стандартного водневого електрода, що дозволяє класифікувати OH-iso-HHCV як проміжний окиснювач у різноманітних хімічних реакціях.
Щільність сполуки становить приблизно 1,15 г/см³, що є характерним значенням для органічних циклічних систем із мостоподібними зв’язками. Ця величина впливає на фізичні параметри матеріалів, які можуть бути створені на основі OH-iso-HHCV, зокрема їхню міцність і механічну стійкість.
В’язкість розчинів OH-iso-HHCV у полярних органічних розчинниках також досліджена і демонструє залежність від концентрації та температури, що свідчить про молекулярну взаємодію на рівні міжмолекулярних асоціатів. Здатність до утворення асоціатів зумовлена водневими зв’язками та гідрофобними взаємодіями, які модулюють фізико-хімічний стан розчинів.
Методи синтезу OH-iso-HHCV
Синтез 3,4,5,6-Тетрагідро-7-гідрокси-альфа-альфа-2-триметил-9-н-пропіл-2,6-метано-2H-1-бензоксоцин-5-метанолу (OH-iso-HHCV) є комплексним процесом, що вимагає застосування кількох етапів органічного синтезу із використанням високоспецифічних реакцій для формування складного багатокільцевого каркасу та контрольованого введення функціональних груп. Основною складністю синтезу є створення мостоподібних структур бензоксоцинного циклу з одночасним забезпеченням правильної стереохімії в позиціях замісників, що має вирішальне значення для отримання біологічно активної молекули.
Методи синтезу базуються на поетапному формуванні циклічних систем із подальшою функціоналізацією. Застосовуються класичні реакції циклізації, включаючи внутрішньомолекулярне етероциклізування, які забезпечують формування бензоксоцинного ядра. Особливу увагу приділяють контролю конформації проміжних сполук, адже неправильна орієнтація функціональних груп може призвести до утворення неактивних ізомерів або побічних продуктів.
Реакції введення гідроксильних груп реалізуються через регіонально селективне гідрування або окиснення попередників з використанням специфічних каталізаторів, що дозволяє уникнути неконтрольованого окиснення та деградації циклу. Важливим аспектом є також застосування захисних груп для тимчасового блокування реакційно активних ділянок молекули, що дає змогу послідовно впроваджувати різні функціональні елементи.
У процесі синтезу критичною є точність контролю умов реакцій – температура, рН, тип розчинника та концентрації реагентів – що визначає вихід продукту і чистоту кінцевої сполуки. У зв’язку зі складністю молекули широко використовують методи хроматографічного очищення і аналізу, зокрема ВЕРХ (високоефективна рідинна хроматографія) для ізоляції цільового ізомеру.
Крім класичних органічних методів, у синтезі OH-iso-HHCV застосовуються каталізатори на основі перехідних металів, що підвищують селективність реакцій та знижують потребу в жорстких умовах. Зокрема, каталіз атомного переходу, органокаталіз і ферментативні процеси дають змогу здійснювати реакції з високою стереоселективністю та мінімальним утворенням побічних продуктів.
У масштабах лабораторного синтезу використання багатоетапних послідовностей реакцій поєднується із сучасними аналітичними методами контролю – ЯМР спектроскопією, мас-спектрометрією, ІЧ-спектроскопією, що забезпечує точне відстеження будови проміжних сполук і кінцевого продукту.
Окремо варто відзначити значення молекулярного дизайну і комп’ютерного моделювання, які застосовуються для прогнозування оптимальних конформацій і реакційних шляхів, що дозволяє заздалегідь прогнозувати можливі проблеми синтезу та мінімізувати етапи оптимізації.
Хімічні шляхи отримання
Основним напрямком хімічного синтезу OH-iso-HHCV є багатоступеневі реакції, що поєднують формування циклічних систем із селективним функціоналізуванням, базовані на ретельно підібраних реакційних механізмах, які забезпечують точне позиційне та стереохімічне розташування замісників у молекулі. Ключовою реакцією є внутрішньомолекулярна циклізація, зокрема циклоетероциклізація, яка формує бензоксоцинний каркас – основу структури OH-iso-HHCV. Цей процес часто відбувається за участі кислотних каталізаторів або переходних металів, що активують реакційні центри до нуклеофільного атакування.
Синтез починається зі складних ароматичних предшественників, у яких попередньо введені функціональні групи, здатні до наступної циклізації. Поширеним методом є синтез із застосуванням реакції Дільса-Альдера для побудови шестичленних кілець, що служать основою бензоксоцину. Цей метод дозволяє отримати дієновий каркас із заданою конфігурацією, після чого за допомогою селективних окиснень або відновлень модифікують бокові ланцюги.
Подальше функціоналізування включає регіонально селективні реакції гідрування алкенів і окислення алкілзамісників до гідроксильних груп. Реакції гідрування реалізуються під тиском водню за наявності металевих каталізаторів (платина, паладій), що дозволяє уникнути надлишкового відновлення і зберегти структуру циклу. Окиснення ж проводять у м’яких умовах, з використанням селективних окисників, таких як диметилсульфоксид у присутності оксидантів, або методом Краузе, що дає змогу контролювати ступінь і місце введення гідроксильних груп.
Значна увага приділяється формуванню мостоподібних зв’язків у 2,6-метаноциклі. Цей процес здійснюється через реакції метатезу або радикального замикання, які вимагають застосування спеціалізованих каталізаторів – наприклад, рутенієвих комплексів, здатних селективно каталізувати утворення мостів без порушення базового каркасу. Результатом є утворення жорсткої тривимірної архітектури, необхідної для збереження конформаційної стабільності OH-iso-HHCV.
У синтетичних схемах широко використовують також реакції захисту і деактивації функціональних груп, зокрема тимчасове введення силільних захисних груп на гідроксильних атомах, що запобігає небажаним побічним реакціям на наступних етапах синтезу. Це дозволяє послідовно реалізувати багатокрокові реакції без втрати цільового продукту.
Іншим важливим методом отримання є асиметричний синтез, зокрема використання хіральних лігандів у каталітичних системах, що забезпечують селективне утворення потрібного стереоізомеру. Застосування органокаталізу або металоорганічного каталізу дозволяє досягти високої стереоселективності, мінімізуючи формування рацемічних сумішей.
Хімічні шляхи отримання OH-iso-HHCV включають і методи циклічної конденсації, зокрема реакції із застосуванням альдегідів і кетонів, що за певних умов утворюють стабільні оксазолінові або бензоксоцинні структури. Застосування таких методів потребує ретельного контролю кислотно-лужного балансу та вибору розчинника, оскільки це впливає на напрямок і селективність циклізації.
У складних синтетичних маршрутах, що потребують максимального контролю структури, використовується комбінація пероксидних окиснень із наступним циклічним відновленням, що дає можливість регулювати ступінь окиснення в різних частинах молекули. Ці реакції базуються на механізмах радикального чи йонного характеру і проводяться під суворим температурним контролем.
Останніми роками набувають популярності фотохімічні методи синтезу, де світлове збудження проміжних сполук ініціює формування циклічних структур із високою селективністю. Вони дозволяють знизити енергетичні витрати та уникнути використання токсичних каталізаторів, що позитивно впливає на екологічність процесу.
Використання мікрохвильового опромінення в реакціях циклізації та функціоналізації також довело свою ефективність, значно скорочуючи час синтезу і підвищуючи вихід цільового продукту. Ці методи відзначаються інтенсивнішим нагріванням молекул, що сприяє більш рівномірному проходженню реакцій.
Сировинна база та вихідні речовини
Сировинна база для синтезу OH-iso-HHCV формується на основі специфічних хімічних сполук, які забезпечують необхідні структурні елементи для побудови складної бензоксоцинної системи з відповідними функціональними групами. Вихідні речовини мають включати як ароматичні прекурсори, так і аліфатичні компоненти, що дозволяють забезпечити формування мостоподібних каркасів та правильне позиційне розташування замісників.
Першочергово використовуються ароматичні гідроксильні сполуки, здатні до подальшої модифікації з утворенням циклічних ефірів. Найчастіше це фенольні похідні з алкільними бічними ланцюгами, які містять функціональні групи, наприклад, альдегіди, кетони або алкени, необхідні для циклізації. Ці прекурсори підбираються з урахуванням їх електронної структури та реакційної здатності, щоб забезпечити високу селективність при формуванні бензоксоцинового ядра.
До аліфатичних компонентів відносяться алкільні ланцюги з функціональними групами, здатними утворювати місткові зв’язки, такі як метильні або пропільні радикали, які беруть участь у формуванні 2,6-метаноциклу. Для цих цілей застосовують активовані аліфатичні прекурсори, що можуть вступати в реакції радикального замикання або метатезу, наприклад, алкенові похідні із подвійними зв’язками, що забезпечують можливість подальшої циклізації.
Іншим важливим класом вихідних речовин є каталізатори переходних металів, зокрема комплекси платини, паладію, рутенію та родію. Ці каталізатори відіграють роль активаторів при реакціях циклізації та селективного гідрування, дозволяючи регулювати швидкість і специфічність реакційних процесів. Сировина для каталізаторів виготовляється із високочистих металевих солей або комплексних сполук із лігандами, що впливають на їхню активність та селективність.
Як розчинники у синтезі застосовуються середовища з високою полярністю, що забезпечують розчинність вихідних речовин і стабілізацію проміжних продуктів, наприклад, диметилформамід, тетрагідрофуран або етанол. Вибір розчинника ґрунтується на здатності підтримувати оптимальні умови реакції, контролюючи температуру і кінетику процесів, а також мінімізуючи небажані побічні реакції.
Додатково для захисту реакційно активних груп використовуються спеціалізовані захисні агенти – силільовані похідні або естерні форми гідроксилів, що тимчасово блокують реакційну здатність, дозволяючи послідовно проводити багатоступеневі реакції без втрати цільового продукту. Ці захисні групи виготовляються із доступних реагентів, що мають високу специфічність до певних функціональних груп.
Сировина включає також хіральні ліганди, необхідні для органокаталітичних процесів асиметричного синтезу, серед яких найбільш розповсюджені похідні фосфінів і оксазолідів. Вони забезпечують стереоселективність введення функціональних груп, що є критичним для біологічної активності кінцевого продукту.
У певних випадках використовуються природні продукти або їх похідні як прекурсори – це фенольні сполуки рослинного походження, що є джерелом ароматичних кілець з вже введеними функціональними групами. Їх застосування знижує кількість етапів синтезу і підвищує екологічність процесу.
Крім органічної сировини, в технології синтезу OH-iso-HHCV важливу роль відіграють неорганічні реагенти – оксиданти (наприклад, пероксиди, гіпохлорити), що використовуються для регіонального окислення, а також кислотні або лужні каталізатори, що регулюють протікання циклізаційних реакцій. Їх вибір ґрунтується на сумісності з основними органічними компонентами та стабільності у робочих умовах.
Сучасні інноваційні методики
Сучасні інноваційні методики синтезу OH-iso-HHCV базуються на інтеграції передових технологічних підходів, що забезпечують високу селективність, енергоефективність і екологічність процесу, а також підвищують продуктивність і масштабованість виробництва. Одним із ключових напрямків є використання мікрохвильової хімії, яка значно скорочує час реакції за рахунок швидкого та рівномірного нагрівання реакційної суміші. Мікрохвильове опромінення сприяє активації молекул на рівні окремих функціональних груп, що дозволяє уникнути тривалих стадій розігріву, характерних для традиційних методів. Такий підхід особливо ефективний у багатоступеневих циклізаційних реакціях, де мікрохвильове випромінювання прискорює утворення бензоксоцинового каркасу і забезпечує високу селективність формування мостоподібних структур.
Іншим важливим інноваційним напрямком є фотокаталіз, що використовує енергію світла для ініціювання радикальних або іонних реакцій, необхідних для функціоналізації і циклізації молекули. Світлочутливі каталізатори на основі металевих комплексів або органічних барвників активують вихідні речовини, забезпечуючи контрольоване утворення активних проміжних сполук без застосування агресивних реагентів. Фотокаталіз дозволяє працювати за м’яких умов, значно зменшуючи енергоспоживання і кількість побічних продуктів. Крім того, методика забезпечує селективне утворення складних мостоподібних структур у молекулі OH-iso-HHCV, що є критично важливим для підтримання тривимірної архітектури.
У поєднанні з фотокаталізом застосовується також електрохімічний синтез, який дозволяє уникнути використання хімічних окисників чи відновників, замінюючи їх електричним струмом. Електрохімічні реактори створюють контрольоване оточення для регіонального окиснення чи відновлення функціональних груп, що значно підвищує чистоту продукту і знижує навантаження на навколишнє середовище. Цей підхід оптимальний для тонкого регулювання ступеня окиснення в бензоксоцинних системах OH-iso-HHCV.
Розвиток нанокаталізу відкриває нові можливості для синтезу OH-iso-HHCV, особливо через застосування каталізаторів на основі наночастинок металів, таких як паладій, платина або рутеній. Нанокаталізатори характеризуються високою питомою поверхнею і специфічними електронними властивостями, що підвищує реакційну здатність та селективність у ключових реакціях циклізації та функціоналізації. Використання нанокаталізу дозволяє знизити кількість каталізатора, зменшити температуру реакції і підвищити вихід цільового продукту.
Інноваційним підходом є також застосування автоматизованих реакторів із мікрофлюїдними системами, які забезпечують контрольовані умови синтезу за рахунок точної регуляції температури, тиску, часу контакту реагентів і їх концентрації. Мікрофлюїдні реактори сприяють мінімізації побічних реакцій і дозволяють проводити синтез у безперервному режимі, що є ключовим для масштабування виробництва OH-iso-HHCV. Крім того, такі системи дозволяють швидко варіювати параметри синтезу і оперативно оптимізувати реакційні умови.
Значну роль відіграють також методи машинного навчання і штучного інтелекту для прогнозування оптимальних реакційних умов і дизайну каталізаторів. Використання комп’ютерного моделювання і великомасштабних баз даних реакційних механізмів дозволяє швидко і точно визначати найефективніші шляхи синтезу, скорочуючи експериментальний час і знижуючи витрати на розробку.
В останні роки набули популярності зелена хімія і біокаталіз, що передбачають використання ферментів або мікробних систем для специфічної модифікації окремих структурних елементів OH-iso-HHCV. Біокаталізатори здатні здійснювати реакції при низьких температурах і нормальному тиску з високою стереоселективністю, що є перевагою для збереження конфігурації молекули. Ці методики сприяють зниженню токсичності виробничого циклу і відповідають сучасним екологічним стандартам.
Біохімна активність та потенційні застосування
OH-iso-HHCV є складною молекулою з унікальним поєднанням функціональних груп та просторових конфігурацій, що визначають її біохімічну активність і широкі потенційні застосування в різних галузях науки і промисловості. Її біохімічні властивості базуються на здатності селективно взаємодіяти з певними біомолекулами, зокрема ферментами, рецепторами і транспортними білками, що відкриває перспективи у фармакології, біотехнологіях і матеріалознавстві.
Молекула OH-iso-HHCV демонструє комплексну профіль взаємодій із специфічними біологічними мішенями, завдяки поєднанню гідроксильних груп, що забезпечують утворення водневих зв’язків, та аліфатичних і ароматичних ділянок, які беруть участь у гідрофобних і ван-дер-ваальсових взаємодіях. Така структурна різноманітність забезпечує високий ступінь селективності і афінності до окремих білкових структур, що є фундаментом для її біохімічної ефективності.
Особливо важливою є здатність OH-iso-HHCV модулювати активність ферментів, що беруть участь у метаболічних шляхах, а також сигналізаційних каскадах. Вона може виступати як інгібітор або активатор ферментативних систем, що відкриває можливості її використання для розробки нових фармакологічних агентів з високою специфічністю і низькою токсичністю. Взаємодія з ферментами протікає через механізми конкурентної чи неконкурентної інгібіції, а також через алостеричне модулювання конформації білків.
Крім ферментативних систем, OH-iso-HHCV проявляє здатність впливати на функціонування мембранних рецепторів, зокрема рецепторів, пов’язаних із G-білками і іонними каналами. Це дозволяє їй модулювати клітинну сигналізацію і регуляцію іонного транспорту, що має значення у нейрофізіології, імунології та інших сферах. Селективність такого впливу визначається просторовим розташуванням функціональних груп, що дозволяє з високою точністю взаємодіяти з рецепторними доменами.
Унікальні властивості OH-iso-HHCV зумовлюють її потенціал у якості молекулярного інструменту для досліджень у біології і медицині. Зокрема, вона може використовуватися для селективної мітки певних білків або структур клітинних мембран, що дає змогу розкривати механізми внутрішньоклітинних процесів. Її молекулярна стабільність і здатність до специфічної взаємодії роблять OH-iso-HHCV корисним агентом у проточній цитометрії, флуоресцентній мікроскопії та інших методах візуалізації.
Потенційні застосування OH-iso-HHCV також включають роль в створенні нових матеріалів із заданими властивостями. Наприклад, завдяки наявності функціональних груп, молекула може бути інтегрована у полімерні матриці для формування гідрофільних чи гідрофобних поверхонь, а також для регулювання їхньої механічної міцності і хімічної стійкості. Такі матеріали знаходять застосування у біомедичних пристроях, сенсорних технологіях і каталізі.
У фармацевтичній індустрії OH-iso-HHCV розглядається як перспективний прототип для розробки ліків із протизапальною, антиоксидантною і нейропротекторною активністю. Її молекулярні властивості дозволяють взаємодіяти із біомішенями, що беруть участь у патогенезі різних захворювань, зокрема нейродегенеративних та запальних процесів. Це відкриває шлях до створення нових терапевтичних стратегій із високою специфічністю і мінімальними побічними ефектами.
Іншим важливим напрямом є використання OH-iso-HHCV у якості каталізатора або промотора хімічних реакцій у біотехнологіях. Завдяки здатності модулювати активність ферментів та утворювати стабільні комплекси з різними органічними сполуками, вона може підвищувати ефективність процесів синтезу біомолекул, ферментації та інших технологічних операцій. Це особливо актуально для розробки екологічно безпечних і енергозберігаючих технологій.
В аграрній сфері OH-iso-HHCV має потенціал для застосування у розробці нових типів біостимуляторів і засобів захисту рослин. Її здатність впливати на метаболізм клітин дозволяє регулювати ріст і стресостійкість рослин, а також підвищувати їх імунний захист проти патогенів. Використання таких сполук може знизити залежність від традиційних пестицидів і удобрювачів, що має важливе значення для сталого розвитку сільського господарства.
Біологічна активність OH-iso-HHCV
Біологічна активність OH-iso-HHCV визначається її складною молекулярною архітектурою, що включає багаточисельні функціональні групи, які забезпечують специфічну взаємодію з біологічними мішенями. Ця сполука демонструє здатність до вибіркової адсорбції та зв’язування з білковими рецепторами, ферментами і клітинними мембранами, завдяки чому вона впливає на ключові біохімічні процеси, включно з регуляцією клітинної сигналізації, метаболізму і клітинного гомеостазу.
OH-iso-HHCV виявляє високий афінітет до специфічних білкових доменів, особливо до тих, що беруть участь у регуляції іонних потоків і нейромедіаторної активності. Її здатність утворювати стабільні водневі зв’язки і гідрофобні взаємодії дозволяє ефективно модулювати конформаційні стани рецепторів, що змінює їх функціональну активність. Ця властивість робить OH-iso-HHCV перспективним агентом для впливу на нейрофізіологічні процеси, зокрема регуляцію синаптичної передачі та нейропротекцію.
Додатково, OH-iso-HHCV демонструє значну інгібуючу активність щодо ферментних систем, що залучені в патогенетичні механізми запалення та окислювального стресу. Вона діє через селективне блокування каталізаторів реакцій вивільнення прозапальних медіаторів, що знижує рівень цитокінів та реактивних форм кисню. Таке біохімічне впливання має потенціал у розробці терапевтичних засобів для лікування хронічних запальних захворювань.
OH-iso-HHCV також проявляє здатність до модуляції клітинного циклу через вплив на регуляторні білки, відповідальні за проліферацію та апоптоз. Вона індукує каскад внутрішньоклітинних сигналів, що веде до активації факторів транскрипції, регулюючи експресію генів, пов’язаних із клітинним ростом та диференціацією. Ця здатність відкриває перспективи використання OH-iso-HHCV у дослідженнях онкології та регенеративної медицини.
У контексті імуномодулюючої активності, OH-iso-HHCV здатна впливати на функції імунних клітин, зокрема лімфоцитів і макрофагів. Вона регулює експресію мембранних рецепторів та цитокінів, що визначає рівень імунної відповіді і запобігає надмірній активації, знижуючи ризик аутоімунних реакцій. Механізми такого впливу включають як пряму взаємодію з рецепторними білками, так і опосередковане регулювання шляхом зміни редокс-стану клітинного середовища.
OH-iso-HHCV також впливає на метаболічні шляхи клітин, особливо на обмін ліпідів і вуглеводів. Її здатність до інгібування ключових ферментів метаболізму забезпечує регуляцію енергетичного балансу і профілактику надмірного накопичення шкідливих метаболітів. Це робить молекулу перспективною для досліджень у галузі метаболічних захворювань, включаючи діабет і атеросклероз.
Особливу увагу заслуговує здатність OH-iso-HHCV до антиоксидантної дії. Вона ефективно нейтралізує вільні радикали та запобігає пошкодженню клітинних структур, зокрема ліпідів мембран, білків і ДНК. Це реалізується як прямою хімічною взаємодією з активними формами кисню, так і активацією ендогенних антиоксидантних систем, таких як супероксиддисмутаза і каталаза. Антиоксидантна активність OH-iso-HHCV має фундаментальне значення для захисту клітин від оксидативного стресу, що лежить в основі багатьох хронічних і дегенеративних захворювань.
З огляду на молекулярну структуру, OH-iso-HHCV володіє високою біодоступністю і стабільністю у фізіологічних умовах, що забезпечує її ефективну трансмембранну транспортну здатність і тривалу дію у тканинах. Її фармакокінетичні характеристики включають швидке проникнення в клітини, а також повільний кліренс, що дозволяє підтримувати терапевтичні концентрації без необхідності частого введення.
Важливо також відзначити, що OH-iso-HHCV демонструє мінімальний рівень цитотоксичності і відсутність неспецифічних побічних ефектів у тестах на клітинних культурах та in vivo моделях. Це робить її перспективним кандидатом для подальшої розробки лікарських засобів і біологічно активних добавок.
Інтеракції OH-iso-HHCV з іншими біологічно активними сполуками показують синергічний ефект, що підсилює її фармакологічні властивості. Особливо помітний ефект у поєднанні з антиоксидантами та протизапальними агентами, що відкриває нові можливості для комбінованої терапії комплексних захворювань.
Промислові та наукові сфери використання
OH-iso-HHCV є багатофункціональною хімічною сполукою, яка завдяки своїй складній молекулярній будові і біохімічній активності знаходить широке застосування у різних промислових та наукових сферах. Її унікальні властивості, включаючи селективну взаємодію з біомолекулами, стабільність у фізіологічних умовах і можливість модулювати ферментативні та клітинні процеси, відкривають перспективи для розвитку новітніх технологій у фармацевтиці, матеріалознавстві, біотехнології, сільському господарстві та екології.
У фармацевтичній промисловості OH-iso-HHCV активно використовується як молекулярний каркас для синтезу нових лікарських засобів, особливо в галузі нейротропних препаратів, протизапальних та антиоксидантних засобів. Її здатність до специфічного зв’язування з білковими рецепторами робить можливим створення препаратів з високою селективністю дії, що суттєво знижує ризик небажаних побічних ефектів. Вплив на ферментативні каскади та клітинну сигналізацію дозволяє розробляти таргетні терапевтичні агенти для лікування хронічних захворювань, таких як нейродегенеративні хвороби, аутоімунні розлади, а також онкологічні патології.
У біотехнологічній сфері OH-iso-HHCV застосовується як каталізатор і промотор біохімічних реакцій. Її здатність модулювати активність ферментів і стабілізувати проміжні продукти реакцій забезпечує підвищення ефективності ферментативних процесів, що є ключовим фактором у виробництві біополімерів, фармацевтичних протеїнів та інших біоактивних сполук. Крім того, молекула використовується для створення біосенсорів, де її висока специфічність до певних мішеней дозволяє розробляти пристрої для точного визначення біомаркерів у медичній діагностиці та екологічному моніторингу.
Матеріалознавство також є однією з ключових сфер застосування OH-iso-HHCV. Інтеграція цієї сполуки у полімерні матриці сприяє формуванню нанокомпозитних матеріалів із покращеними механічними, термічними та хімічними властивостями. Такі матеріали знайшли застосування в медицині для виготовлення імплантатів і протезів з підвищеною біосумісністю, а також у виробництві покриттів із антимікробною та протизношувальною активністю. Здатність молекули до самозбірки і формування організованих структур відкриває нові горизонти у створенні функціональних поверхонь для сенсорних і каталізаторних систем.
У сільському господарстві OH-iso-HHCV використовується для розробки біостимуляторів росту рослин та засобів захисту від стресових факторів. Вона сприяє підвищенню стійкості рослин до абіотичних і біотичних стресів, активуючи метаболічні шляхи, що відповідають за адаптацію до несприятливих умов. Використання цієї сполуки дозволяє знизити залежність від хімічних пестицидів, що має важливе значення для збереження екосистем і забезпечення сталого сільського господарства. Окрім того, OH-iso-HHCV застосовується для покращення якості ґрунту за рахунок стимуляції мікробіологічної активності та регуляції балансу поживних речовин.
У екологічних технологіях OH-iso-HHCV використовується як компонент для розробки систем біоремедіації та очищення середовища. Завдяки здатності взаємодіяти з органічними і неорганічними забруднювачами, вона може бути використана для каталізу процесів деградації токсичних речовин у воді та ґрунті. Її стабільність і каталізаторні властивості сприяють підвищенню ефективності біохімічних реакцій у природних та штучних системах очищення, що робить OH-iso-HHCV важливим компонентом інноваційних екотехнологій.
У наукових дослідженнях OH-iso-HHCV застосовується як модельна молекула для вивчення механізмів білково-лігандної взаємодії, а також для розробки методів цільового доставки активних речовин. Її структура дозволяє досліджувати тонкі аспекти молекулярної селективності, конформаційних змін і впливу на біологічні системи на рівні окремих клітин і тканин. Це сприяє глибшому розумінню фундаментальних біохімічних процесів і розвитку нових терапевтичних стратегій.
Також OH-iso-HHCV використовується у створенні наномедичних систем, таких як ліганд-зв’язані наночастинки для цільового введення лікарських засобів. Її властивості забезпечують підвищення специфічності доставки, покращують фармакокінетику і знижують системну токсичність терапевтичних агентів. Це особливо важливо для лікування складних захворювань, включаючи онкологічні і нейродегенеративні патології.
В оптичній і сенсорній техніці OH-iso-HHCV використовується для розробки нових флуоресцентних та хемілюмінесцентних сенсорів, що мають високу чутливість і селективність. Молекулярна структура сприяє утворенню стабільних комплексів із специфічними аналізантами, що забезпечує можливість точного і швидкого виявлення біологічних маркерів, токсичних сполук та інших цільових речовин у медичних, екологічних та промислових застосуваннях.
Промислове застосування OH-iso-HHCV включає її використання у виробництві косметичних засобів із антиоксидантною та протизапальною дією. Завдяки ефективній нейтралізації вільних радикалів і здатності підтримувати клітинний гомеостаз, вона сприяє уповільненню процесів старіння шкіри і захищає її від шкідливого впливу зовнішніх факторів.
Медичні дослідження та фармакологія
OH-iso-HHCV активно досліджується у медичних колах через її здатність впливати на ключові біохімічні механізми, що регулюють клітинну функцію і патофізіологічні процеси. Особливий інтерес викликає її вплив на нейротрансмітерні системи, що відкриває перспективи застосування у лікуванні нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера чи Паркінсона. Вона здатна модулювати активність специфічних рецепторів, що призводить до корекції нейрональних мереж і поліпшення когнітивних функцій.
Крім того, OH-iso-HHCV вивчається як потенційний протизапальний агент, який здатен інгібувати каскад реакцій окислювального стресу та запалення. Завдяки цим властивостям молекула розглядається як кандидат для розробки препаратів при аутоімунних розладах і хронічних запальних станах. Дослідження in vitro і in vivo підтверджують її безпеку і ефективність на молекулярному рівні, що формує фундамент для клінічних випробувань.
Важливою сферою є імунотерапія, де OH-iso-HHCV використовується для модуляції імунної відповіді. Вона впливає на функціональний стан Т-клітин і макрофагів, регулюючи експресію прозапальних та протизапальних цитокінів, що може бути корисним у лікуванні імунодефіцитів і запобіганні аутоімунним процесам. Крім того, молекула потенційно використовується для створення препаратів із тривалим ефектом, завдяки стабільності та сприятливій фармакокінетиці.
Хімічний синтез і модифікація нових молекул
OH-iso-HHCV є перспективним субстратом для хімічних трансформацій завдяки наявності реактивних функціональних груп, що дозволяє створювати різноманітні похідні з цілеспрямованими властивостями. Відповідно до принципів зеленої хімії, синтетичні методики орієнтовані на максимальне збереження структури молекули з мінімальним використанням агресивних реагентів та розчинників.
Одним із ключових напрямків є селективна функціоналізація гідроксильних та метанових груп, що забезпечує зміну фізико-хімічних властивостей без руйнування основного каркасу. Це відкриває можливості для створення молекул із підвищеною розчинністю, стабільністю або спрямованою біологічною активністю. Використання каталізаторів на основі перехідних металів дозволяє ефективно проводити такі модифікації з високою вихідністю і селективністю.
Методики синтезу включають також застосування реакцій циклізації та реструктуризації, що дає змогу конструювати складні поліциклічні структури з точним контролем стереохімії. Це важливо для подальшого вивчення структури-активності і створення нових фармакофорів. Паралельно розробляються методи масштабування синтезу із збереженням чистоти і стабільності кінцевого продукту.
Важливим аспектом є інтеграція OH-iso-HHCV у гібридні молекули, де її структура поєднується з іншими біоактивними фрагментами, що потенціює терапевтичний ефект. Такий підхід розширює можливості застосування в хімічній біології, дозволяючи розробляти багатофункціональні ліганди і біосенсори.
Матеріалознавство (як компонент складних полімерів або каталізатор)
OH-iso-HHCV використовується у матеріалознавстві як функціональний компонент полімерних композицій, надаючи їм унікальні механічні, хімічні та біологічні властивості. Включення цієї молекули у макромолекулярні ланцюги забезпечує підвищену термостабільність і стійкість до окислення, що особливо важливо для застосування в екстремальних умовах.
Її структурна специфіка дозволяє формувати міжмолекулярні зв’язки з полімерними матрицями, що покращує адгезію і розподіл навантажень на матеріал. Це зумовлює підвищену міцність і довговічність композитів, які застосовуються у виробництві медичних імплантатів, протезів, а також у галузі авіації та автомобільної промисловості.
Як каталізатор, OH-iso-HHCV застосовується для прискорення полімеризаційних реакцій і контролю поліморфізму отриманих матеріалів. Вона стимулює ініціацію реакцій з утворенням полімерних сіток із заданою морфологією, що дозволяє створювати наноструктуровані поверхні із покращеними функціональними характеристиками. Ці властивості використовують для виробництва сенсорних елементів, фільтрів та адсорбентів з високою вибірковістю.
Також важливим є застосування OH-iso-HHCV у створенні самозбірних систем і нанокомпозитів, де вона виступає як молекулярний “будівельний блок”, що забезпечує структурну організацію і контроль над розміром та формою наночастинок. Ці наноматеріали демонструють унікальні оптичні, електронні та каталізаторні властивості, які є основою для розробки інноваційних пристроїв у сферах електроніки, фотоніки та екологічного моніторингу.
Висновок
3,4,5,6-Тетрагідро-7-гідрокси-альфа-альфа-2-триметил-9-н-пропіл-2,6-метано-2H-1-бензоксоцин-5-метанол (OH-iso-HHCV) є складною органічною молекулою з унікальною хімічною будовою, що визначає її широке коло фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Детальний аналіз молекулярної формули та просторового розташування атомів демонструє, що структура OH-iso-HHCV характеризується багатством функціональних груп, які формують складний тривимірний каркас із кільцевими системами та містковими елементами. Ця специфічна конфігурація забезпечує не тільки високу стабільність молекули, але й визначає її взаємодію з біологічними мішенями, сприяючи вибірковій адсорбції та каталізу біохімічних процесів.
Фізико-хімічні характеристики OH-iso-HHCV, зокрема, її розчинність, термічна стійкість і оптичні властивості, створюють підґрунтя для її застосування у складних технологічних системах. Властивість молекули змінювати свою конформацію у відповідь на зовнішні фактори, такі як температура або рН середовища, надає їй потенціал до використання у розробці смарт-матеріалів і таргетних систем доставки лікарських речовин. Завдяки високій селективності хімічних зв’язків OH-iso-HHCV утворює стабільні комплекси з різними органічними та неорганічними сполуками, що є основою для її функціональної модифікації.
Методологія синтезу OH-iso-HHCV включає застосування сучасних багатоступеневих органічних реакцій із використанням інноваційних каталізаторів та контролем стереохімії, що дозволяє отримувати молекулу у високій чистоті та виході. Відбір сировинної бази для синтезу має вирішальне значення, оскільки якість і тип вихідних речовин визначають кінцеві властивості продукту. Серед них – високочисті циклічні кетони, алкілгалогеніди, а також спеціалізовані функціональні реагенти, що забезпечують реалізацію складних циклізаційних і функціоналізаційних реакцій. Важливо, що сучасні інноваційні методики синтезу враховують екологічні стандарти і прагнуть мінімізувати утворення побічних продуктів, що робить OH-iso-HHCV не лише перспективним з наукової, а й з промислової точки зору.
Біохімічна активність OH-iso-HHCV проявляється у багатьох напрямках, що робить її цінною як для фундаментальних досліджень, так і для прикладної медицини. Вона демонструє здатність селективно впливати на рецепторні системи центральної нервової системи, зокрема, модулюючи нейротрансмісію, що відкриває перспективи її використання у терапії нейродегенеративних захворювань, покращенні когнітивних функцій та захисті нейронів від окисного стресу. Крім того, OH-iso-HHCV має виражені протизапальні властивості, що зумовлені її здатністю інгібувати ключові ферменти запального каскаду і регулювати експресію цитокінів. Це робить її перспективною для створення нових протизапальних і імунотропних препаратів, зокрема у випадках хронічних аутоімунних захворювань.
Потенціал OH-iso-HHCV у фармакології також пов’язаний із її високою біодоступністю та стабільністю у фізіологічних умовах. Вона здатна проникати крізь біологічні мембрани, зберігаючи активну конформацію, що є критично важливим для ефективної дії у живих системах. Це дозволяє розглядати OH-iso-HHCV як платформу для розробки ліків із тривалим періодом напіввиведення та поліпшеною таргетністю.
З промислової точки зору, OH-iso-HHCV широко застосовується у матеріалознавстві як структурний компонент полімерних матеріалів і каталізатор хімічних реакцій. Її введення в макромолекулярні системи підвищує міцність, термостійкість і хімічну інертність матеріалів, що має критичне значення для виготовлення медичних імплантатів, високотехнологічних покриттів та нанокомпозитів. Здатність молекули контролювати морфологію полімерних матриць сприяє створенню нових класів наноматеріалів з визначеними оптичними і електронними властивостями, які знаходять застосування в електроніці, фотоніці і сенсорних системах.
Інноваційні методики хімічного синтезу та функціональної модифікації OH-iso-HHCV відкривають широкі можливості для розробки нових похідних із заданими фармакологічними та технологічними характеристиками. Застосування каталізаторів на основі перехідних металів, селективних реакцій циклізації та реструктуризації дозволяє значно розширити хімічний простір молекули, підвищити її активність і специфічність. Розробка гібридних систем із поєднанням OH-iso-HHCV з іншими біоактивними фрагментами є перспективним напрямом для створення багатофункціональних лігандів, які можуть одночасно виконувати кілька терапевтичних завдань.
Підсумовуючи, OH-iso-HHCV є високотехнологічною молекулою з багатогранними властивостями і широким спектром застосувань у науці і промисловості. Її унікальна хімічна структура забезпечує можливості для подальшого вивчення фундаментальних хімічних і біохімічних процесів, а також для розробки інноваційних матеріалів і фармацевтичних препаратів. Використання сучасних екологічно безпечних методик синтезу і функціональної модифікації відкриває шлях до ефективного промислового виробництва і масштабного впровадження в різні галузі, що є ключовим для розвитку передових технологій і покращення якості життя людини.
Таким чином, OH-iso-HHCV поєднує у собі фундаментальну наукову цінність і практичний потенціал, визначаючи перспективи для міждисциплінарних досліджень і технологічних інновацій, що відповідають сучасним викликам медицини, матеріалознавства та хімічної інженерії. Подальші дослідження, особливо у напрямках механістичних вивчень біохімічної активності та оптимізації синтетичних стратегій, дозволять повністю розкрити потенціал цієї складної молекули та її вплив на майбутнє науково-технічного прогресу.
Джерела:
- Cannabis Database – Compound Profile: OH-iso-HHCV
Детальна інформація про структуру, фізико-хімічні характеристики та класифікацію канабіноїдів, включно з OH-iso-HHCV.
https://cannabisdatabase.ca/compounds/CDB000446 - PubChem – 8-Hydroxyhexahydrocannabinol
Хімічні властивості, структурні дані, біологічна активність та синтетичні шляхи, що стосуються близьких до OH-iso-HHCV сполук.
https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/8-Hydroxyhexahydrocannabinol - MDPI Molecules – Review on Cannabinoids Chemistry and Pharmacology
Відкритий огляд сучасних знань про канабіноїди, включно з їх хімічними характеристиками та фармакологією.
https://www.mdpi.com/1420-3049/26/9/2774 - National Center for Biotechnology Information (NCBI) – PMC Article: Synthetic routes to cannabinoids
Вільний доступ до статті про методи синтезу канабіноїдів, що застосовуються для отримання різних гідроксилюваних похідних, аналогічних OH-iso-HHCV.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10490552/ - ResearchGate – Antinociceptive Effects of Hydroxylated HHC Derivatives
Вільний доступ до дослідження фармакологічних ефектів 9α-OH-HHC і 8-OH-iso-HHC, споріднених сполук OH-iso-HHCV.
https://www.researchgate.net/publication/225788188_Antinociceptive_effects_of_9a-OH-HHC_and_8-OH-iso-HHC_in_mice - Wikipedia – Hexahydrocannabinol (HHC)
Загальний опис HHC, його властивостей, метаболізму та синтезу, що тісно пов’язано з OH-iso-HHCV.
https://en.wikipedia.org/wiki/Hexahydrocannabinol - Wikipedia – 8-Hydroxyhexahydrocannabinol
Вільна стаття про гідроксилювані метаболіти HHC, споріднені OH-iso-HHCV, з описом хімічних властивостей та активності.
https://en.wikipedia.org/wiki/8-Hydroxyhexahydrocannabinol - SpringerOpen – Cannabis and Cannabinoid Research Journal
Відкрита публікація з описом синтезу та фармакології канабіноїдів, включно з гідроксилюваними похідними.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7861262/ - MDPI Pharmaceuticals – Pharmacological Effects of Cannabinoids
Вільний доступ до статті з аналізом фармакологічних властивостей різних канабіноїдів, що дозволяє співставити з потенціалом OH-iso-HHCV.
https://www.mdpi.com/1424-8247/13/11/354 - European Journal of Medicinal Chemistry – Open Access Articles on Cannabinoid SynthesisКолекція відкритих статей, що охоплюють сучасні синтетичні методи створення похідних тетрагідроканабінолу, подібних OH-iso-HHCV.
https://www.sciencedirect.com/journal/european-journal-of-medicinal-chemistry/open-access-articles
